Методи побудови систем оповіщення та управління евакуацією

5


Система оповіщення – найважливіший компонент сучасної системи безпеки. Не секрет, що основною причиною загибелі людей при пожежах та інших надзвичайних ситуаціях є паніка і неузгоджені дії персоналу.

Система оповіщення і управління евакуацією (СОУЭ) – комплекс організаційних заходів і технічних засобів, призначений для своєчасного повідомлення людей інформації про виникнення пожежі і (чи) необхідності і шляхи евакуації (НПБ 104-03).

Класифікація СОУЭ

У нормах пожежної безпеки визначено 5 типів систем оповіщення в залежності від масштабів і важливості захищеного об’єкта.
Зведення за типами
— Звукові і світлові оповісники, одна зона оповіщення.
— Дві або більше зон сповіщення (зазначається тільки відміну від молодшого типу).
— Мовне оповіщення.
— Зв’язок зони оповіщення з диспетчерською.
— Повна автоматизація управління системою оповіщення та можливість реалізації безлічі варіантів організації евакуації з кожної зони оповіщення.

Таким чином, системи всіх типів діляться на дві основні групи за наявності мовного оповіщення: 1, 2 типи – сигнальні, 3, 4, 5 – мовні.
Згідно НПБ практично в будь-якій будівлі з масовим перебуванням людей площею від 1000 м2 і поверховістю понад 3 поверхів обов’язково повинна бути встановлена система оповіщення про пожежу мінімум 3-го типу, тобто, система оповіщення, через яку можна попереджати, що знаходяться в будівлі людей про екстреної ситуації не сиреною, а з допомогою мовного повідомлення, що транслюється в автоматичному або напівавтоматичному режимі.

Якщо класифікувати обладнання для СОУЭ, то можна виділити наступні групи:
– прості системи мовного оповіщення;
– системи сповіщення, суміщені з системою трансляції (фонова музика, голосові оголошення);
– цифрові системи оповіщення, в яких сигнал від центральної станції до точки сповіщення передається в цифровому форматі;
– бездротові системи, де як середовище передачі даних використовується радіоканал.

Структура будь СОУЭ зводиться до двох основних елементів: центральне обладнання і розподільна мережа оповіщення.

За способом монтажу центральної станції розрізняють системи настільні і для монтажу в 19″ шафу. Для невеликих об’єктів підійде настільна система, вона простіше і дешевше, і різних блоків, що входять у комплект, поменше. Причому функціональність такої системи буде на пристойному рівні. Наприклад, можна підключити до неї звичайну офісну АТС і використовувати систему оповіщення для офісного пейджингу. З будь-якого телефонного апарату, набравши певний номер, можна дати голосове оголошення через систему оповіщення.

Більш серйозні системи набираються з великої кількості різних блоків в 19″ стійку, чим нагадують HiFi музичні центри. У номенклатуру виробів входять підсилювачі потужності, об’єднані музичні підсилювачі, CD-програвачі, касетні деки, цифрові тюнери, блоки управління, автоматики і сигналізації з можливістю підключення до охоронним або охоронно-пожежних систем.

Оповісники

Оповіщувачі – це особа системи, тому до них пред’являються особливі вимоги. Насамперед оповіщувач повинен органічно вписатися в інтер’єр приміщення, бути чи непомітним, або доповнювати дизайн інтер’єру. Ось основні типи оповіщувачів, застосовуваних у СОУЭ:
– світлові – світлові миготливі покажчики, світлові оповісники «Вихід», миготливі світлові оповіщувачі (строб-спалах);
– звукові – сирена, спеціальний тонований сигнал;
– мовні – передача заздалегідь запрограмованих текстів чи трансляція повідомлень диспетчера;
– комбіновані – поєднання в одному конструктиві оповіщувачів різних типів.

Мовленнєві оповіщувачі або гучномовці ділять також на електродинамічні, рупорні, електретні, п’єзоелектричні та інші. В системах оповіщення найчастіше використовуються електродинамічні диффузорные гучномовці (настінні, стельові, звукові колони) і рупорні гучномовці.
Кількість і потужність гучномовців розраховується виходячи з площі приміщення. У закритих приміщеннях рекомендується встановлювати стельові або настінні електродинамічні гучномовці. Для коридорів і великих відкритих площ застосовують в основному рупорні гучномовці завдяки спрямованості випромінювання звуку. При проектуванні системи оповіщення слід враховувати загальний рівень шуму, характерного для приміщення, в якому планується розмістити гучномовці. Рекомендується вибирати гучномовці таким чином, щоб забезпечуваний ними рівень звукового тиску на 3-10 дБ перевищував рівень загального шуму в приміщенні. Тоді повідомлення, які передають гучномовці, будуть чутні на рівні шуму. Слід також враховувати, що в екстреній ситуації рівень шуму в приміщенні може значно зрости.

Особливості проектування та побудови

Оповіщення двох перших типів зазвичай не виділяють в окремі системи, а проектують на базі обладнання пожежної сигналізації або автоматичного пожежогасіння. Керувати світловими і звуковими оповіщувачами або позначити шляхи евакуації загалом нескладно. Починаючи з третього типу, оповіщення будується вже як окрема система, як правило, за окремим проектом.

При проектуванні системи потрібно звернути увагу на спосіб подачі повідомлень. Вважається, що для транслювання екстрених повідомлень переважно використовувати записане повідомлення, оскільки недостатньо витриманий голос диспетчера може посіяти паніку серед знаходяться в приміщенні людей. Також психологи вважають, що реклама має транслюватися спокійним жіночим голосом, оскільки його спектр оптимально узгоджується з найбільш важливим для сприйняття діапазоном частот (голос мами). Текст екстреного повідомлення, яке транслює система оповіщення в режимі тривоги, повинен бути нейтральним, спрямованим на придушення паніки. Тексти заздалегідь записаних повідомлень повинні містити інформацію не тільки про необхідність евакуації, але і про шляхи евакуації, напрямок руху та інших діях, спрямованих на забезпечення безпеки людей. Для залучення уваги до повідомлення деякі системи оповіщення передають на початку і в кінці повідомлення тональний сигнал. У разі використання системи оповіщення для трансляції музики, радіопередач або оголошень гучність екстрених повідомлень повинна значно перевищувати гучність фонових повідомлень. Крім того, система оповіщення може включати в себе регулятори гучності або селектори програм в окремих приміщеннях. У цьому випадку співробітники будівлі можуть при бажанні припинити фонову трансляцію. Однак система оповіщення повинна обов’язково містити реле примусового включення повній гучності для екстрених повідомлень.

Тестування системи

Зазвичай перевірка працездатності системи оповіщення відбувається автоматично через заданий проміжок часу. При автоматичному тестуванні системи оповіщення до основного сигналу додається тестовий пілотний сигнал частотою 20 кГц. Цей сигнал не сприймається вухом людини; до того ж більшість гучномовців у складі системи оповіщення про пожежу погано відтворюють цю частоту. По наявності і амплітуді пілотного сигналу на виході підсилювачів перевіряється працездатність підсилювача. Цілісність шлейфу оповіщувачів у складі системи контролюється за допомогою детектора, розташованого поруч з останнім оповещателем в даному шлейфі. Детектори струму в ланцюзі гучномовця контролюють працездатність самого гучномовця.

При підготовці статті використовувалися матеріали сайту soue.ru