З середини минулого століття конструкції модулів газового пожежогасіння, безсумнівно, значно покращилися. Однак попит на оновлені модулі і їх прототипи сьогодні однаковий. Як уникнути придбання застарілих моделей, за якими критеріями зробити правильний вибір?
Установки газового пожежогасіння застосовуються для захисту найбільш важливих та цінних об’єктів, так як вогнегасні гази не заподіюють шкоди захищеного об’єкта і матеріалів, неэлектропроводны, швидко і легко поширюються по всьому простору приміщення, забезпечуючи об’ємне гасіння навіть в самих важкодоступних зонах. Після гасіння гази усуваються шляхом простого провітрювання або за допомогою переносних вентиляторів-димососів. В установках газового гасіння гази зберігаються в спеціальних модулях газового пожежогасіння, які являють собою балон, обладнаний запірно-пусковим пристроєм (ЗПУ).
Недоліки застарілих конструкцій
Конструкції перших модулів для автоматичних установок газового пожежогасіння з’явилися в середині минулого століття і складалися з балона місткістю 40 л [за ГОСТ 949], виготовленого з труби вуглецевої сталі, і запірно-пускового пристрою типу ГЗСМ або ГАВЗ. Діаметр умовного проходу цих ЗПУ становив всього 10-12 мм, тривалість випуску вогнегасної газу нормами того часу допускалася до 2 хвилин.
По мірі накопичення досвіду експлуатації газових установок все очевидніше ставали недоліки їх конструкції. Так, низька герметичність запірно-пускових пристроїв типу ГЗСМ і ГАВЗ поступово перетворилася в проблему контролю збереження вогнегасної газу. Ймовірність втрати необхідного мінімуму газу в установках пожежогасіння вимагала періодичного (1 раз в квартал) зважування модулів – операції досить трудомісткою, що включала демонтаж устаткування і важких модулів, їх зважування на вагах і повторний монтаж. В результаті зношувалися різьбові з’єднання і ущільнювальні елементи. Модулі часто не спрацьовували з-за низької надійності піропатронів ПП-3 (ПП-7).До істотним експлуатаційних недоліків зазначених модулів ставився і досить короткий (всього 5 років) період їх технічного огляду. Десятиліття пішли на обговорення питань про необхідність заміни морально застарілих модулів на інші, більш досконалі. На початку 1990-х років ринкові відносини і нові нормативні вимоги ініціювали інтенсивний процес розробки нових виробів. В даний час можна відзначити наповнення вітчизняного ринку сучасними модулями місткістю від 8 до 160 л, які забезпечені ЗПУ самих різних конструкцій. Разом з тим викликає подив, що досі у споживачів знаходять попит модулі застарілих конструкцій низького технічного рівня. Очевидно, це можна пояснити тільки недостатньою поінформованістю споживача або його невмінням кваліфіковано оцінювати технічний рівень пропонованої продукції. Наявна парадоксальна ситуація, при якій споживач, не вдаючись глибоко в технічні подробиці, платить однакову ціну як за модулі з максимальним набором споживчих якостей, так і за модулі, споживчі властивості яких істотно гірше. Виходом із цієї ситуації могло б бути запровадження для проектних організацій обов’язкового правила обґрунтовувати вибір обладнання газового пожежогасіння та відповідного вогнегасного газу на основі техніко-економічного порівняння різних варіантів. Ця проблема може вирішуватися за допомогою проведення тендерів, однак при розробці конкурсної документації слід враховувати не тільки капітальні витрати на придбання обладнання і його монтаж, але також і поточні витрати, пов’язані з подальшою експлуатацією. Оптимально ефективне рішення можна прийняти, оцінивши всі статті витрат.
Технічні вимоги
Найбільш загальні технічні вимоги до модулів викладені в нормах пожежної безпеки НПБ-54 (в даний час діють НПБ-54 від 2001 року, замість застарілих, 1966 року). Нова редакція нормативів містить зміни з ряду вимог. Зокрема, істотно підвищилися вимоги до герметичності модулів. Якщо раніше в рік допускалася витік вогнегасної газу не більше 5% по масі і не більше 10% по тиску, то нові норми обмежують витік ГОТВ в рік по масі і тиску не більше1% і 2% відповідно. Змінилися вимоги щодо п. 3.3.1 (НПБ54-96), в якому регламентувався комплект поставки. У відповідності з новою редакцією НПБ 54-2001 (п. 3.6.1), не потрібно включати до складу ЗІП пристрої та запасні частини, що забезпечують не менше 2-х спрацьовувань модуля. Таким чином, ліквідована норма, яка ставила виробників модулів з піротехнічним пуском в нерівне становище з іншими виробниками, які використовують електромагнітний привід. У чинну редакцію НПБ включені підвищені вимоги щодо надійності модулів. Так ймовірність безвідмовної роботи, дорівнює 0,95, встановлена для всіх модулів при періодичності технічного обслуговування не менше одного разу в 3 роки. У старій редакції для підтримки працездатності модуля на такому ж рівні ймовірності безвідмовної роботи встановлювався мінімальний період технічного обслуговування 1 рік. Слід зазначити, що НПБ-54 в їх чинній редакції встановлюють мінімальний рівень найбільш загальних технічних вимог, що пред’являються до модулів. У результаті виходить, що після випробувань по НПБ-54 власниками сертифікатів пожежної безпеки стають виробники модулів, які суттєво розрізняються за своїм технічним рівнем і технічним можливостям. Іншими словами, наявність сертифіката пожежної безпеки – свідоцтво мінімального технічного рівня виробу.
Нові модулі газового пожежогасіння сучасні, зручні, надійні
Важливе місце в конструкції модуля займає балон високого тиску. Основний критерій його оцінки – ваговий коефіцієнт віддачі, який характеризує його металоємність і технологічний рівень виготовлення. Чим більше значення цього коефіцієнта, тим більш досконалою є конструкція посудини. Практично всі балони виготовляються за застарілою традиційної технології. Балон виходить важким, толстостенным, з неоднорідною за міцністними властивостями стінкою, в якій присутні раковини, тріщини та інші дефекти. Проблеми компенсації корозії в процесі експлуатації і забезпечення міцнісних властивостей при такій технології вирішуються тільки за рахунок додаткового збільшення товщини стінки балона. Як пояснюють деякі експерти, ніж балон масивніший, ніж товщі у нього стінка, тим він міцніше і стійкіше до ударів. Однак це не так, і його масивність – скоріше недолік і ознака відсталої технології, ніж цінне споживче якість. Для виготовлення сучасних балонів легких балонів високого тиску используютт високоміцну леговану сталь високої однорідності класу АКС (атмосферо, -корозійностійку), має по відношенню до інших сталей більш високу (в 2-3 рази) корозійну стійкість і підвищені адгезійні властивості до лакофарбовим покриттям. Наявність внутрішнього покриття у вигляді фосфатирующей грунтовки і високоеластичного клею ВК забезпечує додатковий захист балона від впливу агресивних середовищ і підвищує корозійну стійкість ще в 1,5–2 рази. Іржа як балонів всередині, так і зовні не утворюється. Завдяки цій властивості для подібних модулів встановлений п’ятнадцятирічний термін експлуатації до першого технічного огляду. Розрахунковий термін служби балонів складає не менше 30 років і може бути збільшено за результатами експлуатації.
Запірно-пусковий пристрій модуля зазвичай містить три основних вузла: запірний орган, пусковий елемент і привід. У вітчизняній і зарубіжній практиці застосовують два типи запірних органів: клапанні і мембранні. Перші мають роз’ємне перетин «клапан-сідло». При спрацьовуванні клапан відходить від сідла, звільняючи випускний отвір. Мембранні вузли не містять рухомого роз’ємного перерізу, вони відкриваються шляхом руйнування запірного елемента. З-за наявності в клапанному вузлі роз’ємного перерізу великого діаметра він принципово менш герметичний, ніж мембранний вузол. В умовах підвищеної вібро — і ударонагруженности герметичність клапанного вузла додатково погіршується. Привід ЗПУ, як правило, містить кінематичні механізми: поршні, клапани, важелі на осях та інші рухомі елементи, які для забезпечення спрацювання потрібно обертати або переміщати. Пусковим елементом ЗПУ зазвичай є електромагніти або пиропатроны. Найбільше поширення отримали останні, так як вони не містять рухомих елементів (вся енергія зосереджена в їх заряді) і не вимагають технічного обслуговування. На об’єкті, обладнаному системою газового пожежогасіння, модулі можуть перебувати в черговому режимі без спрацьовування дуже тривалий період (10 і більше років). В цих умовах ЗПУ модуля знерухомлені, воно піддається процесам старіння, корозії, забруднення, закисання. Модуль повинен забезпечувати не тільки тривале зберігання без втрат вогнегасної газу, але і безвідмовний пуск в кінці терміну служби, коли разом з модулем «постарів» об’єкт і ймовірність пожежі зросла. Рухливі пускові і приводні механізми, запірні клапани, які через тривалий термін експлуатації ні разу не переміщалися, можуть втратити здатність спрацьовування, якщо їх не піддавати чищенню і тренуванні. Зарубіжні нормативи передбачають тренування соленоїда не рідше одного разу в три місяці.
В даний час в Росії розроблені пристрої, в яких запірний орган виконаний у вигляді розривного елемента, представляющегособой непроникну для газу і неразъемную перемичку. Приводу в ЗПУ не потрібно, – конструкція є двухзвенной (запірний орган – пусковий елемент). В якості пускового елемента застосований спеціальний піропатрон, пирозаряд якого герметично відокремлена від навколишнього середовища корпусом з нержавіючої сталі, гарантовано зберігає працездатність з імовірністю 0,999 протягом 17 років. Для підвищення надійності піропатрон має два гальванічно розв’язаних спіралі. Для приведення його в дію потрібно малопотужний порівняно з електромагнітом пусковий імпульс, який виробляє практично будь-який прилад управління.
Модулі пожежогасіння газові МПГ (НВО «Пожежна автоматика сервіс»)
Модулі пожежогасіння газові МПГ призначені для тривалого зберігання і випуску газових вогнегасних речовин (ГОТВ). У модулях можуть застосовуватися всі дозволені ГОТВ. Модулі використовують для гасіння пожеж класу А, В і С та електрообладнання, що знаходиться під напругою. Модулі застосовуються для побудови установок модульного і централізованого типів.
Модуль складається з балона і запірно-пускового пристрою (ЗПУ).
Модулі виготовляються в декількох виконаннях і відрізняються за такими параметрами.
Робочий тиск: високий тиск (150 бар), низький тиск (60 бар). Місткість балона: від 6 до 160 к. Діаметри ЗПУ: 24мм, 40 мм. Типи ЗПУ: з розривним затвором (з пуском від піротехнічного пускового пристрою VDB-2); з клапанним затвором і пусковий мембраною (з пуском від електромагніту, пиротолкателя ПТ-2 і пневмопуском); з клапанним затвором і сервоклапанів (з пуском від електромагніту, пиротолкателя ПТ-12 і пневмопуском).
Типи балонів: балон БК-6601-400 ТУ ємністю від 6 до 100 л; балон ГОСТ 949 ємністю від 20 до 50 л.
Модуль пожежогасіння газовий МПГ з клапанним затвором і сервоклапанів (НВО «Пожежна автоматика сервіс»)
Інноваційна розробка – модуль газового пожежогасіння МПГ з клапанним затвором і сервоклапанів, призначений для тривалого зберігання під тиском і випуску газових вогнегасних речовин (ГОТВ). Інновація вироби відноситься головним чином до конструкції ЗПУ. Створено конструкції ЗПУ багаторазового дії без застосування разових елементів і необхідності розбирання ЗПУ після спрацьовування для відновлення працездатності. Після спрацювання модуля клапанний затвор ЗПУ автоматично повертається в початкове робоче положення. Забезпечена можливість комбінування різних способів приведення модуля в дію в єдиному пусковому сайті. Пусковий вузол модуля уніфікований таким чином, що в ньому передбачена можливість використання різних способів приведення в дію електричного, пневматичного і ручного, як окремо, так і в будь-якому поєднанні. Ця перевага особливо проявляється при роботі модулів у загальній збірці (батареї), коли потрібно забезпечувати випуск ГОТВ з модулів неоднаковими за кількістю групами. Забезпечена можливість перевірки ЗПУ на спрацювання в процесі експлуатації без випуску ГОТВ з модуля. Модуль при використанні додатково встановлюваних елементів і пристроїв може забезпечувати збереження ГОТВ в модулі при аварійному руйнуванні запобіжної мембрани, можливість заміни запобіжної мембрани при її руйнуванні або закінчення терміну придатності без випуску ГОТВ з модуля, автоматичний контроль в процесі експлуатації тиску наддуву в модулі і маси ГОТВ в модулі.
INERGEN (TYCO)
Система пожежогасіння з використанням газового складу INERGEN дозволяють успішно справлятися з рішенням трьох основних завдань, що стоять перед проектувальниками сучасних установок пожежогасіння:
— захист життя
-захист майна
-захист навколишнього середовища
Застосування установок газового пожежогасіння з використанням газу INERGEN є оптимальним рішенням для пожежної захисту чутливого електронного обладнання, культурних та історичних цінностей, а також майна, що не підлягає відновленню у випадку псування.
До складу INERGEN входять тільки природні гази:
Азот – 52%
Аргон – 40%
Діоксид вуглецю – 8%
Инерген є абсолютно нешкідливим для навколишнього середовища:
— не впливає на зменшення озонового шару землі;
— не сприяє загальному потеплінню клімату;
— не затримується в атмосфері
Застосування: серверні, базові блоки, лікарні, архіви та музеї, командні центри і тд.
Модулі (батареї) газового пожежогасіння МПДУ 150-100-12 (Б2-Б10 МПДУ 150-100-12), ГОТВ — CO2 (МГП Спецавтоматика)
Модулі газового пожежогасіння МПДУ 150-100-12 і батареї газового пожежогасіння типу Б2-Б10 МПДУ 150-100-12 застосовуються для протипожежного захисту приміщень і технологічного устаткування в складі модульних і централізованих установок газового пожежогасіння.
Модулі недорогі і прості в обслуговуванні і установці, забезпечують постійний контроль маси газу і дистанційний контроль стану модуля.
Електронний пристрій контролю маси (УКМ) вбудовано безпосередньо в запірно-пусковий пристрій (ЗПУ) модуля. УКМ через стандартний з’єднувальний штекер підключається до зовнішнього джерела живлення. Вся інформація (зміст ГОТВ, температура, дата калібрування, дата обслуговування) зберігається в запам’ятовуючому пристрої УКМ і передається в комп’ютер через порт RS232 або USB. Для візуального контролю ЗПУ модуля обладнано світлодіодом, який видає сигнали про нормальної роботі, зменшення маси ГОТВ на 5 % і більше або несправності УКМ.
Застосовується два способи пуску батарей:
— з допомогою спеціального пускового балона з азотом, який здійснює запуск батареї пневматичним способом. Тип запуску пускового балона – електромагніт або піропатрон.
— з допомогою пускового модуля з ГОТВ, який здійснює запуск батареї пневматичним способом. Тип запуску пускового модуля – електромагніт або піропатрон.
Огнетушащий складу Novec™ 1230 (Пожтехніка)
Установки пожежогасіння із застосуванням вогнегасного складу Novec™ 1230 призначені для гасіння горючих матеріалів, ЛЗР, газів та електрообладнання. Завдяки хімічній структурі Novec™ 1230 для надійного гасіння необхідна мінімальна концентрація 4,2%.
Принцип гасіння заснований на ефекті охолодження. В області вогнища загоряння кожна молекула гасячого речовини миттєво розпадаючись, збільшує обсяг гасячого газу в 19 разів! Розпад молекул супроводжується поглинанням теплової енергії, що виділяється в процесі горіння, не знижуючи при цьому рівня кисню необхідного для життєдіяльності. Це призводить до зниження температури в області пожежі, що перешкоджає повторному займанню. Novec™ 1230 безпечний для людини і навколишнього середовища.
Обладнання газового пожежогасіння LPG (Іспанія)
Обладнання атестовано на робочий тиск 160 атм (випробувальний тиск 250 атм.), що відповідає європейським стандартам безпеки і дозволяє забезпечити більш високі коефіцієнти заповнення для всіх типів хладонів. Запуск модулів і батарей здійснюється шляхом спрацьовування соленоїдного клапана, що є більш прогресивним і надійним способом порівняно із запуском від пиропатрона.
Широкий номенклатурний ряд ємностей балонів (5,1 л, 13, 4 л, 26,8 л, 40л, 67 л, 75 л, 100л і 120 л) дозволяє оптимальним чином побудувати систему газового пожежогасіння.
Обладнання LPG експлуатується і зберігається при в широкому діапазоні температур від -40+ 60 град.С.
Вагові пристрої забезпечують контроль маси газу в кожному балоні і видають сигнал при зниженні маси більш ніж на 5%. Одна панель контролює до 32 балонів.
