В даний час зростає необхідність захисту особливо важливих приміщень об’єктів системами газового пожежогасіння. На жаль, в електротехнічній частині цих систем в основному використовується неадресная апаратура пожежної сигналізації. Ефективність комплексу в цілому можна істотно підвищити, використовуючи адресно-аналогові системи пожежної сигналізації, що володіють високою надійністю і забезпечують раннє виявлення пожежі. В цьому випадку система має додатковою перевагою – простори за підвісною стелею і фальшполом можна обладнати адресно-аналогові сповіщувачами, що підключаються в один шлейф сигналізації, а не проводити окремими шлейфами, як це вимагається для неадресних систем. При цьому можлива установка як самостійних панелей для управління пожежогасінням, так і інтеграція підсистеми в загальну систему автоматичної пожежної захисту будівлі.
У склад пристроїв, що підключаються в шлейфи сигналізації адресно-аналогових систем, як правило, входять модулі контролю і модулі управління, що дозволяють здійснювати управління технологічною частиною системи. В цьому випадку ми маємо пожежний прилад управління, складається з декількох компонентів, що цілком відповідає вітчизняній нормативній базі.
Модулі управління багатьох адресно-аналогових систем мають функцію контролю керуючої ланцюга, що також забезпечує виконання вимог російських нормативів. Контроль здійснюється імпульсними сигналами зворотної полярності (рис. 1). В черговому режимі полярність напруги така, що діод закритий і струм через навантаження не протікає. Величина струму в керуючої ланцюга в цьому випадку визначається кінцевим резистором R і вимірюється модулем, що здійснює тим самим перевірку ланцюга на обрив і коротке замикання.
При подачі керуючого сигналу змінюється полярність напруги на виходах модуля (вказана у дужках) і відбувається включення потрібного пристрою.
Модулі контролю також забезпечують моніторинг цілісності лінії.
Перші такі системи були запущені в експлуатацію понад 10 років тому, зараз за моїми оцінками кількість встановлених систем перевищує тисячу. Серед них такі об’єкти, як Дойче банк в Москві, низка головних управлінь та РКЦ ЦБ РФ, РАО ЄЕС, об’єкти ВАТ «Ростелеком».
Структурна схема керування установкою газового пожежогасіння представлена на рис. 2.
В автоматичному режимі запуск системи пожежогасіння здійснюється по спрацьовуванню двох автоматичних пожежних сповіщувачів з числа встановлених в закритому приміщенні. У приміщенні включається сирена і світлове табло «ГАЗ ЙДИ». Через час затримки при закритих дверях у приміщення загоряється табло «ГАЗ НЕ ВХОДЬ» – та виконується пуск газу. Контроль виходу газу проводиться за сигнализатору тиску через кілька секунд після пуску. Якщо газ не пішов, проводиться повторна спроба запуску. Якщо вона невдала, включається сирена і табло «ГАЗ НЕ ПОДАНО».
В ручному режимі пуск газу здійснюється дистанційно за допомогою адресного ручного пожежного сповіщувача.
Встановлення режиму роботи забезпечує модуль вибору режиму (МВР).
Наведена схема дозволяє визначити несанкціонований вихід газу і сформувати відповідне повідомлення черговому оператору. Для реалізації цього алгоритму станція пожежної сигналізації повинна мати можливість формування часових інтервалів, один з яких необхідний для затримки пуску газу на час виходу персоналу з приміщення, інший – для відліку часу, через яке контролюється пуск газу.
Такий підхід дозволяє на базі адресно-аналогових приладів пожежної сигналізації інтегрувати управління автоматичними установками газового пожежогасіння в систему автоматичної пожежної захисту будівлі. Можливості сучасних адресно-аналогових панелей дозволяють здійснити управління до 100 напрямків пожежогасіння, причому, приблизно за 5 напрямках вартість обладнання порівнянна з вартістю неадресних систем.
Дана схема практично реалізована на багатьох об’єктах і непогано зарекомендувала себе в роботі. Наприклад, не так давно завершений запуск системи управління газовим пожежогасінням на 23 напряму у фондосховищі музею-садиби «Коломенське». Застосування адресно-аналогових приладів для побудови електротехнічної частини систем газового пожежогасіння дозволяє істотно підвищити їх надійність, ефективність і функціональні можливості і, отже, пожежну безпеку об’єктів.
