Відеоспостереження як засіб від суспільних хвороб

391


Таким чином, на кожного жителя планети вже зараз припадає по 45 гігабайт інформації, і цей показник продовжує зростати майже в геометричній прогресії. Обсяг інформації у минулому році порівняно з тим же показником роком раніше збільшився на 60%, а до 2011 року він перевищить рівень 2006-го в 10 разів — до 1,8 зеттабайт (1,8 тисячі ексабайт). Одним з локомотивів зростання цифрового всесвіту є розвиток систем відеоспостереження. Саме вони стають причиною утворення величезної «цифровий тіні» — інформації, яка створюється про людину автоматично, без його участі.

За даними IDC, вперше у 2007 році люди створили менше половини всієї інформації в цифровому вигляді. Решта — «тінь» людини, яка створюється без його участі: дані у фінансових звітах, імена у списках розсилки, хронологія відвідування сайтів в інтернеті, а також дані про людину з камер відеоспостереження в громадських місцях. Росія в цьому русі не виняток. Бум відеоспостереження відбувається сьогодні насамперед у найбільшому російському мегаполісі — Москві. І це не дивно. Чим крупніше і урбанизированнее населений пункт, тим більше небезпек він таїть.

Складна організація дорожнього руху призводить до порушень і, як наслідок, може закінчитися транспортним колапсом. Велика кількість багатоповерхових будинків призводить до підвищення рівня злочинності: коли сусіди не знають один одного, злочинцям легше діяти. У Москві, як визнають в правоохоронних органах, збільшується кількість злочинів проти життя і здоров’я громадян, крадіжок та крадіжок особистого майна, протиправних дій з хуліганських, націоналістичних або расистських мотивів.

Терористів приваблюють місця масового скупчення людей: метро, громадський транспорт, вокзали і т. п. В такій ситуації міська влада багатьох країн вважають, що відеоспостереження — самий ефективний спосіб контролю ситуації. Заради безпеки, правда, в цьому випадку доводиться жертвувати відчуттям свободи. Соціологи, які вивчають поведінку європейців, таким чином пояснюють їх законослухняність: почуття справедливості і повага до ближніх є лише другою причиною, за якою, наприклад, німець зупиняється, аби пропустити пішохода. Перша причина — відеокамера, яка висить над кожним світлофором і фіксує все, що відбувається.

Мрії заважає дійсність

Схоже, не піти від такого керівництва поведінкою і Росії, принаймні Москві. Тут вже давно прийнята програма по повсюдної встановлення відеокамер. В рамках створення В Москві системи забезпечення безпеки міста (СОБГ), яка передбачена комплексної міської цільової програми профілактики правопорушень, боротьби із злочинністю та забезпечення безпеки громадян у місті Москві на 2006-2010 роки, у всіх під’їздах житлових будинків, зокрема, встановлюють відеокамери і створюються локальні центри моніторингу. При цьому московські власті заявляють, що відеоспостереженням вже охоплено 70% території міста. Однак, як відзначають багато фахівців, єдина система відеоспостереження в Москві поки так і не запрацювала.

При сучасних можливостях інтелектуального відеоспостереження найчастіше замовник (як правило, міські чиновники) обмежується тільки зйомкою і наглядом оператора за зображенням. В результаті більшість встановлених у Москві систем відеоспостереження малоефективні: людина, як відомо, починає втрачати пильність вже через п’ять хвилин після початку спостереження. Справа в тому, що «розумні системи» (з відповідним програмним модулем), здатні без допомоги людини розпізнати бійку, помітити сторонні предмети, встановлюються тільки в місцях масового скупчення людей, на великих автомобільних розв’язках і стратегічних об’єктах. В під’їздах і на прибудинкових територіях встановлюються більш прості системи: цифровий реєстратор просто записує в архів всі події, що відбуваються протягом 30 днів, після цього архів оновлюється. Між тим розбійний напад у під’їзді навряд чи є менш небезпечним, ніж перевищення швидкості на дорозі. Але за даними з відеокамери на дорозі планується стягувати з автовласників штраф. А за даними камер в під’їзді одні клопоти: треба ще пошукати злочинця.

Та й сама програма СОБГ загальмувалася. На кінець 2007 року в рамках програми у столиці встановлено понад 70 тисяч камер відеоспостереження, а багато районів Москви досі не охоплені. СОБГ, згідно з постановою уряду Москви, повинні були завершити до 2008 року, однак процес досі триває і завершиться не раніше 2009 року.

В ідеалі, як завжди, все чудово: система повинна буде представляти собою цілий комплекс по забезпеченню безпеки. Єдиний диспетчерський пункт повинен керувати трьома підсистемами: збору інформації, оповіщення та реагування. Крім цього в місті повинні бути встановлені пункти екстреного зв’язку (поки такі є тільки в метро), системи контролю доступу на горища, підвали та інші службові приміщення, а також системи обліку і диспетчеризації ресурсів — гарячої та холодної води, тепла, електроенергії. Однак це має бути втілено на наступному етапі програми, а коли він буде реалізований, невідомо.

Втім, як це не дивно, навіть в тих місцях, де відеоспостереження є, рівень злочинності майже не знижується. Справа в тому, що через недосконалість законодавчої бази в цій галузі досі зйомка з камери відеоспостереження не є доказовою базою для правоохоронних органів, ні для судової системи. Порушення та злочини, зафіксовані на камеру, необхідно доводити іншими способами. Над гострою проблемою задумалися тільки сьогодні: з 1 липня до Кодексу про адміністративні правопорушення буде внесена поправка, згідно з якою зйомку з камери можна буде використовувати як доказ.

Дорожній видеопатруль

Першими, хто буде користуватися цією поправкою, стануть співробітники ГИБДД. Для того, щоб контролювати ситуацію на дорогах, вони активно вводять автоматичну систему відеоспостереження, інформація з якої буде стікатися в єдину базу даних. Такі установки, як повідомляв раніше начальник ГИБДД Москви Сергій Казанцев, з 1 липня 2008 року з’являться на дорогах столиці, в першу чергу на МКАД, проспекті Миру, Третьому транспортному кільці. Всього до кінця року планується встановити 27 приладів відеофіксації.

Здійснювати всю роботу буде система «Каскад» (колишня «Старт», створена ще в 1990-х роках). «Мета нової системи — забезпечити реалізацію поправки в Кпап, відповідно до якої відеофіксація буде визнаватися доказом порушення водіями ПДР», — розповів «Газеті» Вадим Деянышев, директор департаменту галузевого бізнесу компанії «Айті», бере участь в програмі «Каскад». Він розповів, як функціонує система: блок відеофіксації, що включає радар, інфрачервоний прожектор для роботи в темний час доби, центральну камеру і групу додаткових камер для точного захоплення зображення, фіксує реєстраційний номер автомобіля. Зображення передається на сервер розпізнавання, який розпізнає реєстраційний номер машини і виявляє, яке порушення було скоєно (проїзд на заборонний сигнал світлофора, виїзд на зустрічну смугу, розворот у недозволеному місці). Після цього фото — і відеоматеріали і вже певні види порушень ПДР надходять в процесинговий центр УГІБДД, де система встановлює статус транспортного засобу (наявність у розшуку, проходження ТО та ін) і приймає рішення про накладення стягнення. Квитанція про штраф роздруковується автоматично і відправляється водієві по пошті. Якщо ситуація вимагає негайного реагування, процесинговий центр через комунікатор УГІБДД передає лінійному екіпажу сигнал на перехоплення або на виїзд до місця події. Причому якщо патрульний автомобіль або літак оснащений автоматизованим робочим місцем (АРМ) «Патруль», інспектор має можливість відразу роздрукувати квитанцію про оплату штрафу.

З останніх новинок «Каскаду» — інтелектуальні системи відеоспостереження в Ленінградському і Серебряноборском тунелях. За словами Вадима Деянышева, в Ленінградському тунелі на розв’язки Ленінградського і Волоколамського шосе на 600 м припадає 46 камер, а в Серебряноборском тунелі на Звенигородському шосе — 90 камер на 3 км. «Тунель має диспетчерський зал для контролю поточної ситуації і управління світлофорами, в який надходять дані відеоспостереження. Система автоматично обробляє інформацію, отриману з усіх 90 камер. При виникненні позаштатної події (зупинки транспорту, вилученого предмета, в’їзду в тунель негабаритного автомобіля, появи пішохода на проїжджій частині, перестроювання через суцільну) зображення з камери, що зафіксував його, виводиться на відеостіну в залі», — говорить експерт.

Системи відеоспостереження зараз активно впроваджують і на дорогах Московської області. Правда, на відміну від Москви, де такі комплекси будуть встановлювати на аварійно небезпечних ділянках основних магістралей, в області камери будуть встановлені переважно у патрульних машинах. Зараз близько 600 машин обладнані таким устаткуванням, і їх кількість буде збільшуватися.

Для того щоб позбавити інспекторів і водіїв можливості вирішити ситуацію на місці, в програмну частину комплексу внесена сувора необхідність заповнити та роздрукувати протокол про правопорушення. Не вдасться уникнути покарання, навіть якщо заліпити номер брудом: інфрачервоні прожектори здатні зчитувати інформацію навіть в цьому випадку.

Мінус системи в тому, що за ті порушення, які були зафіксовані камерами відеоспостереження, штрафи будуть отримувати власники автомобілів незалежно від того, хто сидів за кермом. Справа в тому, що з 1 липня 2008 року буде застосовуватися практика, згідно з якою будь-яке порушення, зафіксоване камерою, буде винен власник автомобіля.

Камери як ліки від корупції

Подбавши про посилення контролю за населенням як в місті, так і на дорозі, чиновники забули про те, що відеоспостереження можна використовувати і як ефективний засіб від корупції у власних лавах.
Зокрема, столична і підмосковна ГИБДД, яка скоро буде фіксувати на камеру все, що відбувається за межами патрульної машини, досі не збирається фіксувати те, що відбувається в самій машині: камери в автомобілях ДПС будуть дивитися назовні. Установка аналогів бортових самописців (системи аудіо — та відеофіксації всередині машини), давно є нормою в дорожній поліції США і Європи, досі не передбачається ні в одній з російських програм. А представники Державтоінспекції на неодноразово задається «Газетою» питання «чому?» ввічливо відмовляє, посилаючись на те, що обладнання не сертифіковане в Росії і для його впровадження існує багато адміністративних перешкод.

«Відео — та аудіофіксації того, що відбувається в патрульній машині, вкрай важлива, оскільки вона практично повністю вирішує проблему корупції, — говорить віце-президент Руху автомобілістів Росії, адвокат Леонід Ольшанський. — Незрозуміло, чому ДАІ не хоче цим перейматися».

Використовувати камери в потенційно корупційних ситуаціях пропонувало і Мінекономрозвитку в 2007 році, однак далі розмов справа так і не пішла.

Тонка грань

Є і ще одна важлива проблема, яка в російських умовах багаторазово збільшується. Незважаючи на те, що технології в області відеоспостереження просунулися далеко вперед, їх законодавче забезпечення, принаймні в Росії, до цих пір стоїть на місці. Де і в яких випадках можна встановлювати камери відеоспостереження, у нас, на відміну від західних країн, майже нічого не сказано. Таким чином, залишається розмитою грань між збереженням безпеки і вторгненням в особисте життя.

Крім того, збільшення кількості камер у місті може призвести, особливо в Росії, до використання відеоінформації в корисливих цілях. Будь-яку систему при бажанні можна зламати і, наприклад, організувати стеження за партнером по бізнесу або конкурентом. Є небезпека того, що і відеоспостереження, отримавши широке поширення, перетвориться в бізнес так само, як і прослуховування телефонних розмов на замовлення і за гроші. І якщо зловмисники отримали всі можливі державні бази даних, то немає сумнівів у тому, що вони отримають доступ до камер відеоспостереження.

Проте в нинішній ситуації, як показують соціологічні опитування, люди готові пожертвувати особистим життям заради безпеки. У Росії, за опитуваннями Вциом, 40% громадян ставлять інтереси держави вище конфіденційності приватного життя.

Зарубіжний досвід

Самий «спостережуваний» місто в світі — Лондон. По-перше, тут повністю контролюється в’їзд в центр. Камери автоматично зчитують номери автомобіля і звіряють їх з базою даних поліції. Так як заїзд для приватного автотранспорту платний, система оформляє квитанцію за кожен в’їзд та надсилає на адресу власника автомобіля. Таким же чином приходить квитанція за порушення правил. В Англії встановлено близько 4 млн відеокамер. Згідно зі статистикою, злочинність в місцях їх установки скоротилася на 30%.

На другому місці за масовістю систем відеоспостереження — Швеція і Німеччина, де установка камер в кінці 1990-х років допомогла знизити кількість правопорушень в два рази буквально за один рік. А в Стокгольмі вже на початку 1990-х років не було жодної вулиці, не снащенной відеокамерами.

Особливо активний розвиток міські системи відеоспостереження в США отримали після подій 11 вересня 2001 року. Тепер у великих американських містах камери можна побачити на кожному кроці.