РЕЗОНАНС

10


Не в перший раз опубліковані в «ТЗ» матеріали викликають відгуки читачів. Таке нерідко траплялося і раніше. Досить згадати цікаву і помічену ринком полеміку, яку викликала стаття Юрія Юрченка «Integratio sapiens».

Подібна тенденція не тільки зберігається, а й посилюється. Тому з цього номера читацькі відгуки на публікації «ТЗ» одержують «прописку» у новій рубриці журналу — «Резонанс».

Перший у нинішньому році «Резонанс» викликала опублікована в № 6-2007 замітка, присвячена перспективам створення в Підмосков’ї автоматизованої системи відеофіксації правопорушень на дорогах. Це – дуже актуальна проблема, тому що через кілька місяців вступає в дію закон про фіксацію в автоматичному режимі порушень на транспорті «технічними засобами, що мають функції фото — і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото — і кінозйомки, відеозапису».

Отже, слово експертам.



Віктор АНІСІМОВ, ТОВ «Нові технології»

Добре, що в цьому питанні почалися якісь зрушення. Але не все так гладко, як хотілося б. Як і кожна нова справа, впровадження автоматизованої системи відеофіксації порушень правил дорожнього руху, має свої плюси і мінуси. Плюси очевидні. Адже контролювати нинішні машинопотоки співробітникам ГИБДД з кожним роком все складніше і складніше. Із зростанням кількості автомобілів на дорогах зростає і кількість правопорушень. Тому введення автоматизованої системи контролю швидкісного режиму дуже навіть актуальна.

Наступний плюс: у галузь технічних засобів безпеки надійдуть солідні інвестиції, що, в кінцевому підсумку, відрадний факт для багатьох учасників ринку, як виробників, так і фахівців монтажних організацій та суміжних галузей. І, нарешті, досвід інсталяцій цього великомасштабного проекту, безумовно, допоможе компаніям–розробникам систем автоматичного визначення державних номерів транспортних засобів у їх розробках і пошуку нових технологій.

Але можливі й проблеми. Наприклад, у випадку несприятливих погодних умов доведеться вирішувати проблему чистоти пластини з номером. Рішення даної задачі неодмінно потягне за собою цілий клубок інших проблем: організаційні питання, юридичні моменти…

Але рішення прийнято. Будемо чекати наступного кроку.

Олександр ОСТРОУМОВ, компанія «РОССІ»

Останнім часом модним стало словосполучення «безпечне місто». Пишуться концепції, розробляються програми, і, трапляється, що окремі адміністрації ризикують виділяти для їх реалізації фінансування. А що це таке, «безпечне місто»? Ось словосполучення «затишний будинок» більш-менш зрозуміло і худо-бідно реалізовується на практиці і тому вже сьогодні може претендувати на те, щоб стати професійним терміном.

Але побудова «безпечного міста», судячи з замітці, яку я прочитав у журналі «ТЗ», не відноситься до адміністрації Московської області. І, слава Богу. Мова йде про звичайну систему відеоспостереження, у якій (в основному теоретично, але дещо і практично) є все передове, що розроблене вітчизняними і зарубіжними вченими та інженерами.

Розмови про створення «якоїсь системи» відеоспостереження в Московській області були початі ще в минулому столітті, перші проекти розроблялися на рубежі нинішнього століття, і ось тільки до кінця першого десятиліття справа зрушила. Що міркувати? Потрібно, дуже потрібно! Відеофіксація порушень Правил дорожнього руху – це тисячі врятованих життів; застосування спеціалізованих комплексів – підвищення рівня безпеки кожного з нас; побудова каналів зв’язку, інформаційно-аналітичних центрів для окремо передових країн далекого зарубіжжя — минуле століття, а у нас? Лиха біда початок? Довго запрягаємо, швидко їдемо? Напевно, просто попрацюємо і побачимо. І може бути, в перспективі в технічній літературі з’явиться словосполучення «безпечна область». У науці термін, а на практиці – дійсно безпечна область.

Ігор ОЛІЙНИК, компанія DSSL

Безсумнівно, встановлення відеокамер для фіксації порушень – міра ефективна. Так само, як і автоматизація виставляння штрафів за порушення, які ці камери можуть виявляти (поки реально – тільки перевищення швидкості при суміщенні з радаром, і, можливо, проїзд на заборонний сигнал світлофора, якщо система грамотна). Мало того, при масовому впровадженні така система навіть потенційно окупна за рахунок зібраних штрафів.

Інша справа, що виділені гроші потягнуть на дуже невелику кількість таких відеокамер, так як більшу частину пирога з’їдять телекомунікації (побудова мережі передачі даних), а без масовості можна говорити тільки про експериментах. Якщо ж говорити про спостереження за перехрестями, то, як було показано в недавньому телерепортажі про підмосковному Одинцове, 30 відеокамер не забезпечать належного рівня безпеки або контролю. Але ці перші кроки дуже важливі і потрібні. Щоб всі зацікавлені особи змогли, врешті-решт зрозуміти, що бажаний ефект може дати і дасть тільки правильно встановлене відеоспостереження. І потрібно виділяти на обладнання наших доріг подібними системами набагато більше коштів.

Бо як казав Уїнстон Черчіль: «За безпеку треба платити, а за її відсутності — розплачуватися».